Харківська гімназія № 55 Харківської міської ради Харківської області


запам'ятати

 


Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

http://www.kievskiy-ruo.edu.kh.ua/files2/images/BanerGUON_200x80.jpg?size=11%3C/a%3E%3C/font%3E%3Cfont%20face=

 

 

 

Департамент освіти Харківської міської ради Портал Академії Український центр оцінювання якості освіти Харківський РЦОЯО Доступна освіта Міністерство внутрішніх справ України

Харківська гімназія №55

Блог

 

МОНІТОРИНГ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПЕДАГОГІВ ГІМНАЗІЇ

 

Розвиток закладу освіти не можливий

без розвитку самої системи управління.

М.М. Поташник

 

Становлення в Україні системи освіти, яка орієнтована на розвиток обдарованої особистості почався ще в XIX столітті. 

Якщо розглянути історію розвитку  гімназійної освіти, то ми знайдемо,  що їй були притаманні завдання, котрі стоять перед нами й на даний час. І проблеми були схожі з  проблемами сьогодення. Гімназії  в минулому  теж намагалися  навчити дитину жити – це просте і водночас складне завдання педагоги не завжди вирішували так, як того вимагало життя.

Зрозуміло, що сьогодні заклади освіти нового типу, як їх називають, розвиваються в Україні завдяки творчим пошукам педагогічних колективів на основі аналізу й врахування того кращого, що було досягнуто минулою школою, і надбань сучасності.

Харківська гімназія №55 має свою історію розвитку. Упродовж 1977-2014 років було пройдено такі етапи: загальноосвітня школа - школа-гімназія - навчально-виховний комплекс - гімназія.

Ще в 1997 році педагогічний колектив розпочав працювати над упровадженням принципів  особистісно-орієнтованого навчання.

У нових умовах розвитку суспільства головною метою школи стали пошуки шляхів формування та розвитку особистості на основі збереження загальнолюдських цінностей та природних можливостей дитини. Тому не тільки фактичні знання основ наук стали предметом загальних зусиль учителів, а, насамперед, розкриття й розвиток природних здібностей дитини, побудова освітнього процесу як шляху до самоосвіти та самореалізації кожної людини.

Педагогічний колектив гімназії ставив за мету створити  педагогічне середовище, у якому б дитина мала  можливість відкривати в собі власні таланти й здібності та розвивати їх, формувати в собі громадянську зрілість, уміння жити у швидкоплинному динамічному суспільстві,  отримувати високої якості середню освіту й після закінчення гімназії мобільно адаптуватися в  суспільстві.

Ураховуючи територіальні, соціальні, організаційно-структурні особливості (гімназія, у складі якої функціонують не тільки гімназійні  класи, а й загальноосвітні, й спеціалізовані з іншими навчальними планами), наш заклад вибрав шлях розвитку за моделлю змішаних потенційних можливостей і здібностей учнів, дотримуючись принципу зовнішньої й внутрішньої індивідуалізації й диференціації в організації навчально-виховного процесу.

Для того, щоб представити й окреслити для вчителя образ інноваційного закладу, закладу, що мріяв створити педагогічний колектив гімназії, закладу, в якому учні мали б можливість розвивати свої нахили й здібності, маючи різні потенціальні можливості, була розроблена «Стратегічна модель розвитку гімназії (модель змішаних потенційних можливостей і здібностей учнів» (додаток 1). В основу було покладено принцип структурування  освітніх середовищ з урахуванням  вікових особливостей учнів.

Важливо, що диференціація й індивідуалізація, покладені в основу створеної моделі гімназії, не заважають дотримуватись принципів особистісно орієнтованого навчання й не підміняють їх.

Головною особливістю змісту гімназійної освіти на сьогодні є поєднання базових знань і тих, які дозволяють гімназистам виконувати завдання наукового рівня, вести дослідження, брати участь у міжнародних проектах,  інтелектуальних конкурсах, турнірах тощо. Тому в педагогічній діяльності вчителів визначено, що  загальнонавчальні  принципи  повинні доповнюватися принципами  орієнтації гімназійної освіти на вузівські вимоги, за допомогою яких в учнів  формується науковий  світогляд, розуміння актуальності наукових і соціальних проблем, висвітлюються досягнення  науки і передової практики.

Провідною науковою ідеєю є розробка  та впровадження в практику роботи механізму управління  інноваційною діяльністю педагогічного колективу, спрямованого на ефективну реалізацію і функціонування моделі змішаних потенційних можливостей і  здібностей  учнів, у рамках якої створюються умови для  розвитку не тільки когнітивних, а й інтелектуальних, фізичних, соціальних здібностей гімназистів.

Метою практичної діяльності є  розробка та впровадження в практику роботи моделі управління навчальним закладом, яка б забезпечувала ефективне функціонування та розвиток такого типу закладу як гімназія, у складі якої учні з різними потенційними можливостями і здібностями успішно розвиваються й мають змогу отримувати гімназійний рівень освіти з профільною підготовкою.

Були сформовані такі завдання:

·              Розробка та реалізація програми управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу в контексті заявленої моделі розвитку закладу освіти, яка виступає механізмом регулювання і корекції.

·              Створення системи роботи з обдарованими дітьми в контексті заявленої моделі.

·              Розробка моделі декомпозування єдиної науково – методичної проблеми, над якою працює педагогічний колектив гімназії, що виступить механізмом управління методичною роботою педагогічного колективу, механізмом адаптації та конкретизації інноваційних ідей для вчителя.

·              Розробка пакету діагностик з вивчення ступеню впливу інновацій на взаємовідносини між учнем та вчителем.

·              Розробка моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів в урочний і позаурочний час, яка орієнтує педагогічну діяльність учителя на урахування змішаних потенційних можливостей і  здібностей  учнів.

·              Запровадження управлінського, педагогічного моніторингу, моніторингу інноваційної діяльності для  встановлення  тенденцій і визначення ефективності створеної моделі.

В  основу  були  покладені  наукові  ідеї  Л. Даниленко,  Л. Карамушки,  А. Єрмоли,  Л. Калініної, О. Онаць, О. Шиян з питань моделювання інноваційних освітніх організацій, особливостей їх діяльності, взаємодії керівника й персоналу в умовах розвитку закладу освіти за стратегіями.

 Очікувані результати: зростання професіоналізму керівника, педагогів, які відіграють найважливішу роль у виборі й упровадженні інновацій, створенні умов для розвитку закладу освіти при виконанні завдань держави й потреб замовників суспільства, моделюванні очікуваних результатів і управлінні персоналом.

У цілому сама ідея управління інноваційною діяльністю колективу використовується в управлінні керівником як ідея розвитку закладу освіти за стратегіями, які визначені закладом освіти.

Основною умовою ефективного функціонування даної моделі була зміна авторитарного традиційного управління закладом освіти на цільове управління закладом освіти за моделями, проектами, програмами й відповідна підготовка педагогічного колективу до сприйняття даного стилю і виду управління.

Безумовно, провідне місце в прийнятій моделі змішаних потенційних можливостей і здібностей учнів відведено обдарованості.

Розвиток обдарованості є сенсом роботи гімназії, а інформаційна компетентність гімназиста – обов’язковим його аспектом.

В основу розробленої моделі було покладено:

·        принцип диференціації з метою урахування учнівських здібностей (когнітивних, соціальних, фізичних, художньо-естетичних);

·        принцип колегіальності в управлінській діяльності адміністрації і демократизації відносин в педагогічному колективі;

·        потреба в посиленні мотивації вчителів до інноваційної діяльності, розгляд її як невід’ємної складової професійної майстерності вчителя;

·        принцип зосередженості кращих вчителів у класах з найвищим інтелектуальним потенціалом;

·        система відбору й об’єднання учнів у відповідні класи (групи) згідно з їх здібностями, талантами і потенційними можливостями;

·        принцип висунення високих когнітивних вимог до організації навчально – виховного процесу.

Розуміючи цінність і актуальність гімназійної освіти, адміністрація закладу спрямувала педагогічний колектив на створення й удосконалення освітнього простору, культивування загальнолюдських цінностей, ідеалів добра й любові та одночасного інтегрування в освітню діяльність гімназистів вимог сучасного соціуму, реальних життєвих потреб молодого покоління з метою надання гімназійній освіті високої якості в широкому розумінні цього слова, якості, яка відповідає потребам соціального й державного замовленню.

Зрозуміло, що висунуті стратегічні завдання розвитку гімназії зумовили адміністрацію ввести інноваційну складову (новизну) в існуючу систему управління, впровадити механізм так званого «наскрізного» цільового управління за допомогою моделей, цільових програм («Програма управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу в контексті реалізації стратегічних завдань розвитку закладу освіти», «Модель декомпозування методичної проблеми, над якою працює педагогічний колектив, на всі структурні підрозділи управлінського впливу»).

Саме такий підхід до управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу дозволив проводити цільове відстеження динаміки просування на шляху досягнення намічених цілей.

Для забезпечення об’єктивності оцінювання ефективності  діяльності закладу освіти було підібрано й адаптовано до потреб гімназії  пакет  діагностик (анкети, опитувальники тощо), які були покладені в основу управлінського моніторингу щодо вивчення якості гімназійної освіти й визначення ефективності розробленого механізму управління й процесами впровадження нового, що здійснюється за відповідною циклограмою (додаток 2).

У процесі реалізації стратегій розвитку закладу освіти виникла потреба в запровадженні управлінського моніторингу психолого-педагогічних особливостей взаємовідносин між учителями й учнями, відстеження їх у динаміці  з метою встановлення причин та факторів, що можуть негативно впливати на ефективність навчально-виховного процесу, і на підставі якого можна приймати корекційні управлінські  рішення.

Отже, були використані: «Анкета бачення вчителями причин навчальних утруднень учнів», «Опитувальник виявлення якостей, на яких будується взаєморозуміння між  учителем і учнем», «Опитувальник виявлення якостей учителя, які учні вважають позитивними», «Опитувальник  виявлення ставлення учнів  до вчителів»,  «Опитувальник виявлення ставлення  батьків до навчального закладу» та інші (додатки 3-7).

Усі вищеназвані програми й моделі виступають інноваційним механізмом управління, а система діагностування - важливою складовою управлінського моніторингу.

Їх використання дозволяє встановити демократичні взаємовідносини в системі «учень – учитель», «учитель – адміністрація», «учитель – батьки», мінімізувати суб’єктивізм при міграції учнів із загальноосвітніх класів до гімназійних і навпаки, тобто створює умови для  цільового поточного управління процесами реалізації стратегічних завдань і, у цілому, для реалізації стратегічної моделі розвитку гімназії. Це відбито в «Моделі управління процесом упровадження інновацій» (додаток 8).

Основне завдання управління навчальним закладом полягає в тому, щоб залучити педагогів до спільних дій шляхом окреслення спільних завдань, цілей, визначення методичних пріоритетів, створення організаційної моделі закладу. Відповідно до розробленої моделі закладу виникла потреба в розробці шляхів та засобів її досягнення.

Такими засобами в гімназії виступають програми й моделі: «Програма управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу  в контексті  реалізації  стратегічних завдань розвитку  закладу освіти» (додаток 9), «Програма роботи з обдарованими дітьми» (додаток 10), «Програма впровадження профільного навчання (додаток 11), «Програма  розвитку гімназії у напрямку інформатизації» (додаток 12), «Методична модель управління навчально – пізнавальною діяльністю учнів в урочний і позаурочний час» (додаток 13), «Модель декомпозування єдиної методичної проблеми, над якою працює педагогічний колектив, на всі структурні підрозділи управлінського впливу» (додаток 14), «Предметно – тематична модель компетентнісного підходу до навчання учнів» (додаток 15).

“Програму управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу в контексті реалізації стратегічних завдань розвитку закладу освіти” було розроблено з метою впровадження механізму управлінського впливу на інноваційну діяльність педагогічного колективу й її регулювання, забезпечення методичних, організаційних умов для здійснення цільових змін у діяльності й комунікаціях педагогічного колективу (додаток 9).

Розвитковим інноваційним елементом у системі управління закладом освіти  стало те, що в програмі висвітлюються актуальні аспекти управлінського впливу на інноваційну діяльність педагогічного колективу, об’єкти управлінського аналізу і корекційні рішення, у змісті яких розкриваються ті зміни й доповнення, що необхідно внести в систему педагогічної діяльності колективу закладу для досягнення бажаних стратегічних результатів.

Наприклад, об’єктами управлінського аналізу є:

·         експериментальна, наукова, науково-дослідницька робота вчителів;

·         організаційні методичні резерви, невикористані можливості;

·         соціальні вимоги мікрорайону на замовлення освіти;

·         система забезпечення педагогічного колективу науково-педагогічною інформацією та інші.

Для педагогічного колективу сформована інноваційна складова, яку необхідно внести в систему роботи гімназії.

Наприклад:

·         до загального існуючого аналізу успішності учнів по класах додавати аналіз індивідуальної успішності учнів у динаміці;

·         заохочувати до позачергової атестації вчителів, які працюють в інноваційному режимі;

·         запроваджувати продуктивні методики й технології навчання, проектні, програмові, інтерактивні технології й методики навчання, методики інтеграції навчально-виховного процесу соціумом.

Усі висунуті завдання орієнтовані на досягненні стратегічної мети.

Стратегічною метою розвитку гімназії є забезпечення психолого-педагогічних умов для самовираження й самореалізації учнів через різні види навчально-пізнавальної діяльності, розвиток їх творчих здібностей шляхом організації диференційованого й особистісно орієнтованого навчання в умовах функціонування моделі змішаних потенційних можливостей і здібностей учнів.

В рамках функціонування цієї моделі:

·         є наявність спільної мети у членів педагогічного колективу (стратегічна мета);

·         відіграють вирішальну роль відбір учнів і об’єднання їх за відповідними здібностями і нахилами;

·         до навчального процесу вписуються високі когнітивні вимоги;

·         найкращі вчителі зосереджуються в класах з найвищим інтелектуальним потенціалом;

·         посилюється мотивація вчителів до методичної роботи;

·         підтримується й стимулюється інноваційна діяльність учителів з боку адміністрації гімназії;

·         розроблена й реалізується система ефективної науково-методичної роботи;

·         гімназією надаються альтернативні освітні послуги відповідно до потреб замовників навчально-виховного процесу.

В основу «Програми управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу в контексті реалізації стратегічних завдань розвитку закладу освіти» покладається ідея цілеспрямованого управління процесом переведення гімназії з одного стану – стану функціонування поточної освітньої моделі, у якісно новий стан – стан функціонування моделі змішаних потенційних можливостей і здібностей учнів з метою забезпечення умов для самовираження й самореалізації учнів із різним інтелектуальним потенціалом.

Програма актуалізує аспекти управлінського впливу й моніторингу.

З метою апробації інноваційних підходів до управління процесами підвищення якості освіти та проведення моніторингових досліджень у гімназії було створено творчу групу «Алгоритм», положення про діяльність якої подано у додатку 16.

«Модель декомпозування методичної проблеми, над якою працює педагогічний колектив, на всі структурні підрозділи управлінського впливу» (додаток 14)  висвітлює й конкретизує саме ті аспекти навчально-виховного процесу, які є не просто актуальними, а й визначальними в роботі з учнями. Використання саме окреслених методик дозволить забезпечувати заявлений якісний рівень гімназійної освіти. На сьогодні компетентнісний підхід до навчання учнів є основним, а компетентність розвиненими країнами світу визначається індикатором якості освіти.

У моделі для кожного методичного об`єднання визначено напрям методичного розвитку (наприклад, методичне об`єднання природничих дисциплін актуалізує свою діяльність на формуванні в учнів навчально-пізнавальної компетентності як основи особистісного досвіду пізнання світу, а учителям визначено, яким шляхом: упровадженням у практику роботи завдань, що потребують активної самостійної та самоосвітньої діяльності з урахуванням вікових особливостей). Таким чином, учителю чітко окреслено, які саме завдання, методики необхідно впроваджувати. А для адміністрації створюються можливості для виявлення наявності зміні відстеження їх впливу на навчально-пізнавальну діяльність учнів.

У методичному цільовому колі визначено: педагогічні ради, діяльність науково-методичної ради, інформаційне забезпечення. Управління науково-методичною роботою відповідно до цільових орієнтацій створює умови для вибору і адаптації педагогічної діяльності до стратегій розвитку гімназії.

«Предметно-тематичну модель реалізації принципу компетентнісного підходу до організації пізнавальної діяльності учнів» (додаток 15) розроблено з метою висвітлення основних дидактичних складових компетентісно-орієнтованого навчання. Організація навчального процесу на засадах компетентнісного підходу до навчання неможлива без визначення місця такої якості як компетентність у дидактичний системі уроку. Компетентність – якість не проста, як підкреслює О. Пометун, а інтегрована, і вона не включає наявності знань, умінь (навичок), способів, діяльності, а є особливим дидактичним аспектом, який включає методи, засоби, прийоми комунікації, інформаційні технології, самоосвітні навички, навички продуктивної творчої діяльності, уміння осмислювати й використовувати інформацію тощо.

У даній моделі класифікуються методи й форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, за допомогою яких формуються знання, уміння, способи і учнівські компетентності. Конкретизується те, що вимагається від учнів відповідно до знань, умінь, навичок, способів діяльності й компетентності.

Предметно-тематична модель окреслює вчителю образ інноваційного уроку, методи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином, в гімназії наявні:

·         пошук об’єктивних, послідовних технологій, методик самооцінювання та оцінювання роботи персоналу, інструментарію, за допомогою якого можливо мінімізувати суб’єктивізм;

·         упровадження нових форм (колективних, групових і індивідуальних) організації навчання персоналу на місцях;

·         оптимізація процесу планування по вертикалі й по горизонталі, структури й змісту  плану роботи навчального закладу;

·         цілеспрямоване управління інноваційною діяльністю вчителів за допомогою «Програми  управління інноваційною діяльністю педагогічного колективу в контексті реалізації стратегічних завдань розвитку закладу освіти» і методичної моделі управління  навчально-пізнавальною діяльністю учнів за ступенями їх навчання;

·         упровадження в систему методичної роботи механізму управління інноваційними змінами, що спрацьовує на виконання стратегічних завдань, – модель декомпозування єдиної методичної проблеми на всі структурні підрозділи закладу освіти;

·         система пошуку й розвитку обдарованих дітей;

·         використання системи діагностування, за допомогою якої здійснюється управлінський моніторинг вивчення взаємовідносин «учень – учитель», причин утруднень учнів тощо, на підставі якого приймаються корекційні управлінські рішення й розробляються заходи щодо підвищення ефективності роботи гімназії в цілому, створення позитивного іміджу в районі та місті;

·         оптимальні умови для отримання учнями гімназійної освіти високої якості, що відповідає потребам соціуму й замовленню держави;

·         стабільна позитивна динаміка в основних показниках щодо визначення ефективності діяльності гімназії;

·         система управління інноваційною діяльністю педагогів, однією з важливих аспектів якої є реалізація  програм моніторингових досліджень.

З метою ефективного упровадження всіх зазначених вище програм була розроблена система управління процесом реалізації програм моніторингових досліджень з метою удосконалення інноваційної діяльності педагогів гімназії (додаток 17), створено Положення про внутрішній моніторинг у гімназії (додаток 18), що було обговорено на засіданнях науково-методичної та педагогічної рад, після чого були внесені корективи щодо реалізації окремих досліджень.