Харківська гімназія № 55 Харківської міської ради Харківської області


запам'ятати

 


Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

http://www.kievskiy-ruo.edu.kh.ua/files2/images/BanerGUON_200x80.jpg?size=11%3C/a%3E%3C/font%3E%3Cfont%20face=

 

 

 

Департамент освіти Харківської міської ради Портал Академії Український центр оцінювання якості освіти Харківський РЦОЯО Доступна освіта Міністерство внутрішніх справ України

Харківська гімназія №55

Поради батькам

 

 ПСИХОЛОГІЧНІ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 

"Від шестирічної дитини до мене тільки крок, від новонародженого до шестирічного-страшна відстань"

Л. М. Толстой

  • Перебудова пізнавальних процесів-формування довільності, продуктивності, стійкості-розвиток довільної уваги, сприйняття, пам'яті, мислення (перехід від наочно-обhазного до словесно-логічного на рівні конкретних понять).
  • Розвиток саморегуляції поведінки, волі.
  • Засвоєння вмінь читання, письма, арифметичних обчислень, накопичення знань.
  • Розширення сфери спілкування, поява нових авторитетів, формування взаємин у класному колективі.
  • Формування впевненості в собі, компетентності, або, у випадку утруднень у навчанні, критичності з боку батьків, вчителів.
  •  Формування самооцінки на основі оцінювання вчителями й досягнутих результатів у навчанні, часто зниження самооцінки. 

 

Загальний розвиток:

1) знати своє прізвище, ім’я по батькові, як звуть батьків, ким вони працюють, домашню адресу і телефон;

2) знати в якому місті/країні він проживає;

3) знати назви найпоширеніших рослин, тварин, комах, вміти розрізняти звірів, птахів і риб, відрізняти диких тварин від домашніх, дерева від чагарників, фрукти-від ягід і овочів;

4) орієнтуватися в часі, знати час доби, пори року, їх послідовність, скільки місяців у році, днів у місяці, днів у тижні, годин в дні, знати дні тижня;

5) мати уявлення про природні та погодні явища;

6) знати основні кольори;

7) знати поняття «право-ліво»;

8) знати назви популярних видів спорту, найпоширеніших професій, основні правила дорожнього руху і дорожні знаки;

9) вміти розповісти, чим він любить займатися;

10) найголовніше: відповісти на запитання «навіщо він йде до школи?»

 

Інтелектуальний розвиток

Дитина повинна вміти:

1) вирішувати прості логічні задачки, головоломки і ребуси, відгадувати загадки;

2) знаходити зайвий предмет у групі;

3) додавати до групи відсутні предмети;

4) розповідати чим схожі або відрізняються ті чи інші предмети;

5) групувати предмети за ознакою і називати його;

6) відновлювати послідовність подій (що було спочатку, потім); розкладати картинки у правильній послідовності.

 

Слух, зір, увага, пам'ять, мова:

Дошкільник повинен вміти:

1) знаходити 10-5 відмінностей на двох схожих картинках;

2) описувати по пам’яті картинку;

3) запам’ятати пропозицію з 5-6 слів і повторити його;

4) писати графічні диктанти («одна клітина вгору, дві клітини вниз, одна клітина вправо»);

5) прочитати напам’ять вірш, розповісти казку;

6) складати розповідь за картинкою.

 

Основи математики:

Перед вступом до першого класу необхідно:

1) вміти рахувати від 1 до 10 і назад, відновлювати числовий ряд, в якому пропущені деякі числа;

2)виконувати лічильні операції в межах десяти, збільшувати/зменшувати кількість предметів «на два» і т.д.

3) знати сусідів числа;

4) знати поняття «більше-менше-порівно»;

5) знати прості геометричні фігури, вміти складати аплікації з геометричних фігур;

6) вміти порівнювати предмети за довжиною, ширині і висоті;

7) вирішувати прості арифметичні задачки;

8) вміти поділити предмет на дві/три/чотири рівні частини.

 

Навички письма:

Для успішного початку навчання в школі потрібно:

1) правильно тримати ручку та олівець в руці;

2) проводити безперервні прямі, хвилясті, ламані лінії;

3) обводити по контуру малюнок, не відриваючи олівця від паперу;

4) вміти малювати по клітинках і точок;

5) копіювати з зразка геометричні фігури;

6) вміти продовжити штрихування малюнка;

7) вміти акуратно зафарбовувати малюнок, не виходячи за контури.

 

Це загальна характеристика усіх навчальних програм.

 

 

 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКА  
"Що слід придбати для навчання?"
  1. Шкільна форма.
  2. Пенал для ручок та олівців (м'який).
  3. Олівці прості, кольорові.
  4. Гумка.
  5. Пластилін, стеки, дощечка.
  6. Спортивна форма.
  7. Портфель-рюкзак. 

 

"6 правил складання портфеля" 

 

  • Правило 1. Дитина має самостійно збирати розбирати портфель. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення, дитина потребуватиме не менш ніж 15-20 хвилин, щоб знайти потрібну річ у незнайомих надрах портфеля.
  • Правило 2. Портфель необхідно збирати щодня.
  • Правило 3. Нічого зайвого. За санітарними нормами, першокласникам не рекомендовано піднімати понад 3 кілограми.
  • Правило 4. Гігєнічні засоби.В портфелі завжди мають лежати паперові серветки й упаковка вологих  серветок.
  • Правило 5. Окремі контейнери для їжі.Зважаючи не те, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається.
  • Правило 6. Мінімум цінних (коштовних) речей. Питання, давати чи ні дитині мобільний телефон до школи, розв'язують батьки. Якщо ви вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть їй, що на час уроків необхідно вимикати звук і прибирати  телефон у портфель. Крім того, необхідно пам'ятати, що телефон може загубитися. Це правило стосується і електронних іграшок.

 

 

 

Поради батькам

 

Перед кожною родиною з часом постає питання - яку професію обрати дитині після закінчення школи? Менше переймаються ті батьки, в родинах яких діти обирають трудовий шлях за традицією. Всім відомі, наприклад, робітничі династії. Іноді формуванню професійних традицій сприяє атмосфера родинного життя: так складаються сім’ї вчених, вчителів, артистів.

Але для більшості питання вибору професії є одним з найбільш складних. Дітям необхідна допомога дорослих, але допомога розумна. Батьки повинні стати радниками для дитини у пошуках улюбленої справи.

Вибір професії можна порівняти з системою рівнянь, що має декілька невідомих.

Перше невідоме – світ професій. Їх десятки тисяч, і якщо не охопити поглядом все це різноманіття, хоча б у загальних рисах, вибір буде неповноцінним. Часто так і буває - обирають той фах, про який найбільше знають.

Психологи ж ретельно вивчили професії, виявили найбільш характерні їхні ознаки і виокремили п’ять великих груп, п’ять типів професій в залежності від особливостей предмету праці: «людина–природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина–знакова система», «людина–художній образ». Кожен з п’яти типів поділяється за різними ознаками на менші групи. Поступово коло вибору звужується до декількох професій, які подобаються більше за інших, або й взагалі до однієї. І тут з’являється друге невідоме: чи будуть відповідати особисті якості дитини, риси характеру, темперамент тим вимогам, які висуває до людини дана робота. Якщо діти вже визначили для себе професію, батькам бажано ознайомитися з її описом, професіограмою. Ця інформація дозволить зробити деякі попередні висновки про те, чи є у дитини дані для опанування обраного фаху. Ідеальний вибір - коли вимоги професії співпадають з особистісними якостями людини.

Третє невідоме: визначити стан здоров’я. Встановити відповідність здоров’я людини вимогам, що висуває професія, - завдання лікаря. Саме тому кожен, хто вступає до навчального закладу, проходить обов’язковий медичний огляд. Щоб уникнути розчарувань, важливо своєчасно проконсультуватися з лікарем.

Четверте невідоме: у будь-якій роботі є свої тонкощі, нюанси, про які теорія не розповідає. Тому школярам важливо поспілкуватися з представниками обраної професії.

П’яте невідоме: куди піти вчитися? Вибір навчального закладу відіграє дуже важливу роль як для батьків, так і для дитини. Заздалегідь можна ознайомитися з «Довідником навчальних закладів» та отримати необхідну інформацію.

І нарешті, як дізнатися, що вибір професії зроблено вірно? Дуже просто: якщо людина йде на роботу, як на свято, якщо справа «горить» в її руках, якщо вона повністю розкривається у своїй справі, реалізує свої приховані таланти, швидко стає майстром у своїй справі та переживає почуття задоволеності своєю р

 

 

ПЕРЕХІДНИЙ ВІК. ЧИМ ВІН ОБУМОВЛЮЄТЬСЯ І ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЙОГО ПЕРЕЖИТИ

Кожен вік має свої плюси, особливості та проблеми. Підлітковий вік – не виняток із загальних правил. Це тривалий перехідний період, в основі якого лежать критичні психологічні та фізіологічні стани, що формуються в процесі розвитку дитини.

 

Поради батькам п'ятикласників

 

 

 

§  У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.

§  Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

§  Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.

§  Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів. Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.

§  Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

§  Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

§  Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

§  Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.

§  Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - об’єднання  трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, цілеспрямованішими  будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина.

§  Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

§  Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

§  Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

§  Умійте ставити себе на місце дитини.

 

§  Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

Любов, терпіння і підтримка з боку батьків–серйозний противник усіх проблем перехідного віку. Бажаємо Вам успіху!

 

ЯКІ ЗВЕРНЕННЯ ДИТИНА КРАЩЕ ЧУЄ. ПІДКАЗКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Досить часто конфлікти з дитиною виникають тоді, коли дитина не чує батьківських прохань чи вказівок. Це може бути пов'язане з проблемою відносин між вами і дитиною. Наприклад, коли спілкування в основному зводиться до вимог і вказівок. Тоді дитина протестує проти цього і виявляє упертість. Чи, навпаки, коли батьки потурають дитині, не привчають її до того, що в неї є якісь обов'язки.

У той же час, важлива і форма, у якій ми просимо дитину щось зробити.

  •  Позитивно формулюйте звернення до дитини.
  •  Кажіть дитині що робити, замість того, щоб вказувати, чого не робити. Наприклад, замість: «Не дряпайся по меблям», треба сказати: «Злізь зі столу».
  • Давайте вказівки по одній, а не всі разом. Розділяйте великі прохання чи вказівки на декілька невеликих. Наприклад, замість: «Прибери свою кімнату», скажіть: «Склади кубики в коробку», «Постав взуття в шафу».
  • Замініть такі висловлення як «Будь гарним» чи «Роби правильно», більш точними, такими як «Говори пошепки» чи «Будь ласка, сядь за стіл».
  •  Прохання і вказівки повинні бути чіткими і ясними, в них не повинно бути неповаги до дитини. Дуже допомагає слово «будь ласка».
  •  Прохання і вказівки повинні бути такими, щоб дитина була здатна їх виконати.
  •  Використовуйте вибір, коли це можливо.
  •  Пропонуйте дитині, якщо є можливість, вибирати, що одягти – сині чи жовті панчохи, що з'їсти на сніданок, як провести час.
  • Пояснення краще давати до прохання чи вказівки. Не варто їх давати між проханням і його виконанням, оскільки діти можуть намагатися втягнути батьків у дискусію, щоб не робити того, що батьки просять.
  • Хваліть!
  • Не забувайте похвалити і подякувати дитину за зроблене. Адже, якщо ми просимо про щось чужу людину, і вона виконує наше прохання, ми обов'язково говоримо їй «спасибі».