Харківська гімназія № 55 Харківської міської ради Харківської області


запам'ятати

 


Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

http://www.kievskiy-ruo.edu.kh.ua/files2/images/BanerGUON_200x80.jpg?size=11%3C/a%3E%3C/font%3E%3Cfont%20face=

 

 

 

Департамент освіти Харківської міської ради Портал Академії Український центр оцінювання якості освіти Харківський РЦОЯО Доступна освіта Міністерство внутрішніх справ України

Харківська гімназія №55

Історія школи

Той, хто любить свою школу, хто віддає їй свою енергію, творчі сили, здоров'я і не меншу цінність - час, упевнений, що його школа найкраща.
    Ти настільки звик до її обличчя, ритму життя, що не можеш уявити: як це - жити без школи? Ось де знайшла своє місце справжня пристрасть. Свята, вихідні, канікули, сім'я врешті-решт - а тебе тягне якась незборима сила в рідні стіни; усі твої думи і помисли там, серед парт і портретів серйозних людей. Не думала, не гадала я , що для мене середній загальноосвітній навчально-виховний комплекс № 55 стане таким рідним. Це зараз ми придбали таку складну назву, а сім років тому (коли я сюди прийшла працювати), це була просто "гімназія".
   А взагалі, якщо бути зовсім точною, то імена у нашої школи були такі:
-  з самого народження, тобто з вересня 1977 року, це була просто "школа № 55";
-  з 1993 - це "школа-гімназія № 55";
-  коли їй сповнилося 19 років - "НВК № 55 (навчально-виховний комплекс)";
- а зараз - Харківська  гімназія  № 55.
Її  структура була такою:
• спеціалізовані 1-11 класи художньо-естетичного профілю;
• загальноосвітні 1-9 класи;
• гімназійні 5-9 класи;
• гімназійні 10-11 класи:
- природничого профілю;
- економічного профілю;
- суспільно-гуманітарного профілю.
  Я не випадково сказала "імена", а не "назви".
  Бо школа - це живий організм. Ми щодня чуємо дзвінки на уроки та з уроків - це удари її серця. Це серце велике, добре, сповнене як радості та щастя за наші успіхи, так і болю та гіркоти за наші промахи. Школа має ще і душу - і це душа щедра і містка. І лише вона знає, як важко буває слухати знайомі мелодії прощальних шкільних пісень на святах останнього дзвоника та випускного вечора. А взагалі поводить себе школа як звичайна турботлива матуся, у якої аж півтори тисячі малят.
   Рано-вранці вона посипає піском слизькі доріжки, потім широко відчиняє свої двері, вітає та приймає до гардеробу одяг школярів і цілий день слідкує, щоб своєчасно заливався малиновим голосом дзвінок.
   Протягом дня не раз і не два змінюється настрій у матусі-школи: то вона щиро радіє успіхам, то їй соромно за невстигаючих; частенько болить у неї голова від гамору та біганини, а інколи вона аж заслуховується віршами та піснями. Кине оком у кабінет праці - там щось шиють та вирізають, зазирне до кабінету хімії, де чаклують юні "алхіміки" над якимись таємничими дослідами, натхненні заслуженим учителем України Ушаковою Н.А.; а он малесенький п'ятикласник Павлик Фурса із серйозним відповідальним виразом обличчя проводить екскурсію по шкільному музею народознавства, а його слухають ще менші першокласники.

Школо, школо, моє ти щастя і мій неспокій! Тут багато обдарованих учнів, незвичайних учителів. Тут живе творчість. У нашій школі відбуваються цікаві апробації: учителі працюють над розвитком природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості учнів, їх творчого мислення, потреб і вміння самовдосконалюватися, над формуванням громадянської позиції, власної гідності своїх вихованців, готовності їх до трудової діяльності, відповідальності за свої дії, над вихованням морально і фізично здорового покоління, над оновленням змісту освіти, втіленням нових педагогічних технологій, методів і форм навчання та виховання.Наша школа має багато досягнень.За 25 років життя їх стільки, що не перелічиш.
Але найбільш славна вона учнями. Ось приходять вони 1 вересня - кумедні, бездоганно по-шкільному одягнені, у морі яскравих осінніх квітів. Чують перший дзвінок, дивляться на школу широко відкритими очима, учителі для них - боги. Що незвичайного відчувають вони в нашій школі ?… Це, в першу чергу, дух гімназії, саме це грецьке слово "гімназія" містить у собі якусь таємницю, загадковість. З яким острахом і напруженням, надією і серйозністю здають у гімназію іспити наші третьокласники.Бути гімназистами престижно, тож недарма вони мають свій гімн і дають клятву:

Ми присягаємо єдино
Знанням всі сили віддавать.
І лиш отримувать „відмінно”,
І на уроках не дрімать.
Крізь тернії нехай лежить дорога.
Завзяття і старанність допоможуть.
Гімназист! Клянемося дізнатися про все,
Що невідоме.
А лінощам і хитрощам
Всі дружно скажем – ні!
Присягаємо!
Ми присягаємо славить школу,
Не підведемо в потрібний час.
Для перемоги ми готові
Усі знання застосувать!
Присягаємо!


Наші гімназисти мають більші за об’ємом плани, ніж негімназісти. 2 мови ( англійську і французьку), інформатику, обирають і вивчають спеціальні профільні курси, мають можливість відвідувати додаткові уроки.А народилася наша гімназія 10 років тому. Біля її витоків стояли ті, хто працює і зараз, і ті, кого вже немає. Ми ніколи не забудемо імені Кириченко В.Г., яка лишила незабутній слід в історії гімназії. Багато зусиль у створенні закладу нового типу доклали Нечволод Л.І., яка була директором, Коробов В.І., Горбачова Е.В., Уляк Д.К., Ярещенко Л.В. та багато інших.Це завдяки їм школа стала однією з кращих.Більше 500 учнів та вчителів взяли участь у дистанційних олімпіадах, конкурсах, активно працюють у Міжнародній освітянській програмі I*EARN під керівництвом координатора проектів Корнієнко М.М. Вони були учасниками Всеукраїнських семінарів та конференцій у Києві, Харкові, Ялті, Севастополі, Фастові, Кіровограді, Хмельницькому, а також брали участь у Міжнародних конференціях та саммітах у Пуерто-Ріко, Угорщині, Словаччині, Львові, Москві.
Значних успіхів досягнуто по втіленню у навчальний процес та позакласну роботу телекомунікаційних технологій:
• на Всеукраїнському конкурсі з Web-дизайну та комп’ютерної графіки в Києві Землянський Сергій отримав диплом II ступеня;
• Мазур Іван – переможець Всеукраїнського конкурсу з комп’ютерного дизайну;
• 7 учнів – переможці міського конкурсу з Web-дизайну 2002р;
• учениці школи Кащеєва І., Шалаєва О., Лазарєва К. та випускниця 2000р Гуркіна Т. отримали 4 премії за результатами проведення конкурсу ООН „Сталий розвиток суспільства”.
Упродовж 7 років наша школа посідає 1 місце серед шкіл Київського району за результатами предметних олімпіад.Школа пишається своїми призерами: Черніченко Костянтин переміг на Міжнародній олімпіаді з хімії, 7 учнів – на Всеукраїнських, 25 – на Соросівських, 51 – на обласних, 184 – на районних, 16 – у Малій Академії Наук, тільки в 2002 році 46 учнів стали призерами Міжнародної математичної олімпіади „Кенгуру”, 7 учнів – призерами турніру ім..М.Ломоносова (2002р).За нами також:- щорічні перемоги команди юних інспекторів руху в районному та участь у міському турнірах;- призові місця в конкурсі „Міс – чарівна юність”(2001, 2002р.р.);- високі результати в районних та міських змаганнях чемпіонату „Що? Де? Коли?”(2001, 2002 р.р.)- численні перемоги у спортивних змаганнях, чемпіонатах з карате-до, акробатичного рок-н-ролу тощо.Велику славу приносить школі театр „Сорванцы” під керівництвом Вартанян О.П. Юні „бешкетники” (більшість з них – учні нашої школи) стали лауреатами Міжнародного фестивалю „Земля. Театр. Діти” (2000р), „Харківські Діонісії” (2001р), Міжнародного – в Євпаторії (2002р), Всеукраїнського – „Театральна осінь - 2002”.
Наші гімназисти щороку майже 100% вступають до вузів. І це головне наше досягнення. У цьому суть гімназії.Усі наші успіхи можливі лише завдяки тісному співробітництву учнів та вчителів.Працює в НВК№ 55 більше 100 учителів – ентузіастів, серед них 1- Заслужений учитель України, 4 - соросівські вчителі, 4 - учителя-методиста, 15 старших учителів.Усі вони дійсно одержимі люди, фанатики своєї справи, ентузіасти. Але для них творчість душі – понад усе.Очолює школу молодий директор – Дементьєва Ірина Павлівна.Переходячи на директорську посаду, не робила корінних реформ і революцій, а плавно продовжила курс школи, добре знаючи, на кого можна обіпертися, хто підтримає і допоможе.
У нас у школі взагалі дуже багато молоді, і дуже важливо, що вони серйозно налаштовані на роботу. Серед молодих учителів і випускники нашої школи: Трикоз О.Є., Сухіна А.В., Кондрацький А.В., Васильєва О.А., Лашина І.В., Печериця Т.О. та інші.З 1996р педагогічний колектив НВК № 55 один з перших взяв участь у програмі „Діалог” (Школа сприяння здоров`ю).
З 2002р бере участь в експерименті „Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня” під керівництвом кандидата педагогічних наук Киричука В.О.За що ж наші учні люблять школу, чому вона їм здається найкращою?
Відповіді з творів учнів 5-Г класу до 25-річчя школи:Цесля А.: „...лише на 25-річний ювілей я замислилася, в якій школі я навчаюся. Вона гарна та цікава, найкраща школа у всьому світі, і класний керівник найкращий, і директор найкращий. А ще – я клумбу нашу люблю...”Степанова Ю.: „...тут гарно навчають, ми відвідуємо музей народознавства.”Резе Е.: „...мені подобається наш музей, театр „Сорванцы”. А не подобається те, що учителів більше 100, а кабінетів усього – 55.”
Вітер М.: „...раніше я був закоханий у свою першу вчительку Ірину Олександрівну, а тепер учителів так багато, але я їх усіх люблю.”Шевченко В.: „...я у школі багато нового дізналася, наша школа чудова. Прекрасно, що можна в музичних класах навчатися музики.”
А ось що говорять 11-класники:Орлова А.: „...наша школа мені подобається строгими вимогами вчителів, а також доброзичливим їх ставленням до нас. Мені подобається її статус – гімназія, а також рівень вивчення англійської мови.”Цибулько Д.: „...у нас на високому рівні вивчення математики. Та й інші вчителі висококваліфіковані.” Терлецький С.: „...раніше я навчався у ліцеї, але він мені дуже не подобався. А ось у 55 школі і колектив учителів кращий, і учні мені більше подобаються.

”Русова А.:
Рідна моя школа ,
Ти в моє серце пробралась тихенько
Раз і назавжди.
Хай у веснянім цвіті
Та в серцях маленьких
Проминуть щасливо
Роки золоті.


Чікішев Є.:
Моя ти школо, рідна alma mater!
До тебе лину я вже десять довгих літ.
Мине ще кілька місяців – і скоро
Назавжди полечу в життєвий свій політ.
Дзвенить дзвоник – він кличе нас до класу,
Ми поспішаємо на твій веселий дзвін.
Знання, що ти дала нам, так багато будуть важити в нашім житті!
Минуть роки, десятки років,
Але тебе забуть не зможу я.
Адже це ти, моя ти друга мамо,
Дала мені путівку у життя.


Тарасенко В.: „..стою на пероні вокзалу шкільних років, чекаючи потяг життя, суворий і жорстокий. Школо моя, ненько моя! Ти навчила мене таким важливим речам! Ти запалила в руці моїй яскравий вогник, що веде мене крізь темряву життєвих негараздів...Школа дарує нам найцінніший діамант – життєвий досвід. Згадка про шкільні роки завжди житиме в моєму серці, адже школа стала невід’ємною частиною моєї душі, мого життя, того великого і недосяжно-безмежного, що зветься внутрішнім світом. Цей твір – один з останніх моїх шкільних творів. А попереду – найважливіший твір мого життя, помилки в якому підкреслити можна, але виправити – ні. І я сподіваюся написати головний твір, твір мого життя, грамотно. І допоможе мені це зробити моя рідна школа!”
Нещодавно школа святкувала 25-річний ювілей. Це було грандіозне свято! Стільки гостей, подарунків, сюрпризів, теплих слів! Учитель української мови Пашкова Т.З. подарувала такі рядки:

Осіннє золото спадає тихо,
В шкільному вальсі вже кружляє лист,
В таку чудову цю осінню пору
Відкрила двері ти свої колись.
Тобі – лиш 25,
Літ ще так небагато,
Ти сповнена і сили, і снаги!
Скільком випускникам своїм дала ти
Можливість злетів, устремлінь увись!
В твоїх затишних тихих кабінетах
Майбутні генії отримують знання,
Є серед них учені і поети,
Є й ті, що „міс – Європа” їм ім’я.
Тут не лише науки осягають,
Тут гарт отримують і душі, і серця.
Своїм крилом таїним огортає
Закоханих вся атмосфера ця.
То ж не секрет, що ти їх поєднала,
У школі рідній стрінувшись колись,
Любов свою отут вони пізнали,
У вірному коханні поклялись.
Так пошануймо рідну „Альма матер”,
Примножимо їй славу і успіх,
Тож залишайся, школо, молодою
У щасті, у добрі на много літ!


Народжена в рік Змії під сузір`ям Діви наша школа мудра, наполеглива, чарівна, трудолюбива. Дуже хочеться, щоб вона завжди лишалася Храмом, щоб велич і могутність освіти, знань стирала грані між бідними і багатими. Хай щастить тобі, рідна школо!
Мірошник Світлана Яківна,учитель української мови НВК №55